Інтенсивний шум – це акустичний стрес, який виводить людину з психічної рівноваги, та негативно впливає на нервову систему, що приводить до нещасних випадків і тяжких захворювань

За характером дії шум поділяється на:

– заважаючий, що перешкоджає мовному спілкуванню людини;

– дратуючий, що викликає нервову напруженість, втому і заниження працездатності;

– шкідливий, що призводить до поступового погіршення стану здоров’я та професійних захворювань (погіршення слуху, гіпертонія, туберкульоз, виразка шлунку тощо);

– травмуючий, що приводить до раптових травм, і порушень фізіологічних функцій організму людини.

Надмірний шум призводить не тільки до порушення дії слухового апарату людини, але й до інших небезпечних захворювань. Так:

а) Інтенсивний шум на високих частотах (4000 Гц) викликає туговухість людини (повільна втрата слуху на обидва вуха);

б) При високому звуковому тиску може статися розрив барабанної перетинки (f = 1000 – 10000 Гц);

в) Занижується гострота зору та розвивається дальтонізм;

г) Порушується дія вестибулярного апарату;

д) Підвищується втомлюваність, з’являється загальна слабкість, роздратування, апатія, послаблення пам’яті, пітливість;

е) Порушується дія вегетативної та ендокринної системи, які регулюють роботою всіх внутрішніх органів людини. Від цього порушуються функції шлунково-кишечного тракту, підвищується внутрішньочерепний тиск, порушуються процеси обміну речовин в організмі, тощо. А це призводить до появи гіпертонії, туберкульозу, виразки шлунку, ішемічної хвороби серця, та інші небезпечні захворювання.

Згідно вимог ГОСТу 12.1.003-76 “Шум. Загальні вимоги безпеки” рекомендуються наступні рівні шуму:

– для сну і відпочинку 30-40 дБ;

– для розумової праці 45-55 дБ;

– для шумних робочих цехів 56-70 дБ.

Постійний шумовий фон може викликати:

– шум до 70 дБ – порушує ендокринну і нервову системи;

– шум до 90 дБ – порушує слух;

– шум до 120 дБ – спричиняє нестерпний біль у вухах.

НОРМУВАННЯ ШУМУ

Область сприйняття людиною шуму не рівномірна, і характеризується різним звуковим тиском для різних частот його звукового діапазону (від 20 Гц до 20 кГц).

Так, якщо в діапазоні частот 800-4000 Гц величина порогу чутності мінімальна і становить 0 дБ, то при відхиленні від цієї області праворуч чи в ліворуч по частотній шкалі, значення порогу чутності зростає. Особливо це самітно на низьких частотах. Тому, високочастотні звуки більш несприятливі для людини ніж низькочастотні. А больовий поріг на всьому діапазоні частот становить приблизно 120 дБ.


Для урахування різноманіття інтенсивності звукового тиску, діапазон звукової чутності розбивається на 9 октавних смуг, у яких верхня гранична частота в 2 рази більше нижньої граничної частоти. А кожна октавна смуга має своє значення середньо геометричної частоти, яка визначається за формулою:


Прийняті наступні середньо геометричні частоти:

31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц.

Октавні смуги чутності і їх середньо геометричні частоти використовуються в державних санітарних нормах (ДСН №3.3.6.037-99), де визначаються допустимі рівні шуму, наприклад:

Робочі місця Рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах з середньогеометричними частотами (Гц) Еквівалентні рівні звуку,
31,5
Конструкторське бюро
Приміщення управління
Кабіна спостереження: – з безмовним телефонним зв’язком – з мовним телефонним зв’язком
Машинописне бюро
Робочі місця шумних агрегатів

Із таблиці видно, що на високих частотах допускається менший рівень шуму ніж на низьких частотах. Це пояснюється тим, що людський організм легше переносить низькі частоти, і гірше – високі.

Еквівалентні рівні звуку характеризують середнє арифметичне значення шуму, і вимірюється в дБА спеціальним інтегруючим шумоміром по шкалі “А”.

Робочі зони, що перевищують 85 дБА, позначаються спеціальними знаками, а працівники в цих зонах забезпечуються індивідуальними засобами захисту.

Забороняється навіть короткочасне перебування людей в зонах, де шум перевищує 135 дБ у будь якій октавній смузі.


9540348877971285.html
9540437685747882.html
    PR.RU™