Чи впливає укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на ліцензійні договори, які були укладені раніше?

Права інтелектуальної власності на об єкти авторського права виникають за умови наявності певних юридичних фактів які можна поділити на первісні тобто такі коли право виникає незалежно від волі третіх осіб при створенні об єкта авторського права та похідні за якими право власності виникає як правило у зв язку з волевиявленням попереднього власника у набувача прав на підставі договорів про передання прав (або інших цивільних правочинів) та в порядку спадкування. При цьому первісні права інтелектуальної власності для об єкта авторського права виникають з моменту створення такого об єкта.

Що стосується договорів то загалом за своєю правовою природою договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності поділяються на правочини згідно з якими відчужуються майнові права інтелектуальної власності (або частина таких прав) та правочини згідно з якими передаються майнові права інтелектуальної власності (або частина таких прав) у тимчасове користування.

За договорами про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повністю ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах. При цьому встановлено що укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори які були укладені раніше. Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності що погіршують становище творця відповідного об єкта або його спадкоємців порівняно зі становищем передбаченим Цивільним кодексом України та іншим законом а також обмежують право творця на створення інших об єктів є нікчемними.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» уточнює що передача майнових прав автора (чи іншої особи яка має авторське право) оформляється авторським договором

При відчуженні майнових авторських прав у повному складі (без обмежень способів використання твору) передається увесь їх комплекс передбачений чинним законодавством при цьому сам автор втрачає майнові авторські права на цей твір і набувач авторських прав стає їх єдиним власником. До суттєвих умов договору в цьому випадку відноситься перш за все сам об єкт правочину тобто в договорі мають бути визначені права які передаються та відображено однозначне вираження волі правопопередника — передати ці права та волі правонаступника — такі права прийняти.

Якщо в договорі про передання майнових прав на твір обмежено способи його використання передання майнових прав на твір вважається частковим. У такому випадку автор втрачає право на передану частину прав залишаючи за собою права які не були передані а набувач отримує власність лише на передані йому права. Способи використання твору що передаються за таким договором мають бути у ньому визначені. Тобто суттєвою умовою цього договору крім вищезазначених має бути також перелік прав які за цим договором передаються. Цей перелік повинен бути точним повним конкретним та вичерпним враховуючи що законом встановлено наступне: майнові права які передаються за договором мають бути у ньому визначені а права не зазначені в договорі як відчужувані вважаються такими що не передані.

Договір про передання майнових прав на твір укладається в письмовій формі і підписується сторонами. Права можуть бути передані як на оплатній так і безоплатній основі будь-якій фізичній чи юридичній особі у тому числі й іноземного походження.

Стосовно договорів передання прав у тимчасове користування то для об єктів авторського права як і для інших об єктів права інтелектуальної власності такі договори у відповідності із Цивільним кодексом України називаються «ліцензіями» або «ліцензійними договорами». Автор чи інша особа яка є суб єктом авторського права (ліцензіар) може надати дозвіл на використання твору іншій особі (ліцензіату) на основі ліцензійного договору і (або) ліцензії на використання твору. Ліцензія на використання об єкта права інтелектуальної власності може бути виключною одиничною невиключною а також іншого виду що не суперечить закону.

Надання дозволу на використання твору не передбачає відчуження прав автора (чи іншої особи яка є суб єктом авторського права). Метою укладання ліцензійного договору є надання майнових прав інтелектуальної власності у тимчасове користування без втрати правовласником прав на цей об єкт.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії сфера використання об єкта авторського права (конкретні права що надаються за договором способи використання зазначеного об єкта територія та строк на які надаються права тощо) розмір порядок і строки виплати коштів за використання об єкта авторського права а також інші умови які сторони вважають за доцільне включити у договір. Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об єкта права інтелектуальної власності які на момент укладення договору не були чинними.

Права на використання об єкта авторського права та способи його використання які не визначені у ліцензійному договорі вважаються такими що не надані ліцензіату. У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію на яку поширюються надані права на використання об єкта права інтелектуальної власності дія ліцензії поширюється на територію України. Умови ліцензійного договору які суперечать положенням Цивільного Кодексу є нікчемними.

Ліцензіар не передає ліцензіату право власності на об єкт авторського права в повному обсязі а лише передає йому одне з майнових прав — право на використання твору. При такому розділенні усього комплексу прав які належить правовласнику на окремі правомочності мова не йде про передання прав тому що інші правомочності залишаються у правовласника. Навіть у випадку надання виключної ліцензії коли сам правовласник не може самостійно користуватись об єктом авторського права недопустимо говорити про передання власності бо при цьому правовласник залишається формальним носієм цих прав тобто незмінним залишається титул власника.

Виключна ліцензія надає ліцензіату практично монопольну позитивну правомочність використовувати у відповідному обсязі надані йому права на певному ринку. Враховуючи що виключна ліцензія може бути обмежена за територією часом чи змістом вона може бути не єдиною. Характерним є лише те що чи то на територію чи на час чи за обсягом прав ліцензіат має монопольне право. При цьому усі права передання яких прямо не обумовлене ліцензійним договором вважаються такими що не передавались.

Авторська винагорода визначається в ліцензійному договорі та ліцензії на використання твору у вигляді відсотків від доходу отриманого від використання твору або з того виду діяльності в процесі якої здійснюється використання твору або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином.


9540758966566008.html
9540836379760195.html
    PR.RU™